Гарячими слідами школярі розпитують цьогорічних абітурієнтів про методи підготовки, особливості тестів і шпарини у них. Двістібальники залюбки роздають поради, але чи допоможуть вони, побачимо згодом. Восени розпочнеться реєстрація на пробне тестування. Там кожен зможе оцінити свої шанси і відчути на собі атмосферу ЗНО. Пробне тестування є платним. У 2013-му вартість складання одного теста становила 89 гривень. Розцінок на 2014 – іще не оголошували.

Зате справжнє полювання на учасників ЗНО-2014 розпочали й бізнесмени. Їм уже, ще до початку навчального року, пропонують придбати посібники для підготовки до тестів та пройти онлайн-тестування з різних предметів.

У деяких соціальних мережах пропонують готуватися за завданнями 2014-року. Хоча якими будуть ці завдання, ще навіть в Українському центрі оцінювання якості освіти точно відповісти не може. Адже банк тестових завдань постійно оновлюється.

Доктори, кандидати наук, викладачі, методисти та співробітники Академії педагогічних наук України розробляють нові завдання для учасників тестування. Імен тих, хто працює над завданнями, УЦОЯО не розголошує, аби не було витоку інформації. Однак відомо, що кожне завдання ретельно оцінює і перевіряє група експертів. Якщо воно не відповідає шкільній програмі, надто складне чи містить помилку – завдання не погоджують і до абітурієнта воно не потрапить.

Тестові завдання у такому вигляді, як їх отримує учасник ЗНО, формує спеціальна комп’ютерна програма. Методом випадкового вибору система вибирає завдання із банку, аби потім вони з’явилися у тестовому зошиті. Завдання на ЗНО формуються так, як вчить тестологія. За її принципами – простіші питання завжди йдуть першими, а найскладніші – всередині. Не в кінці. Тому педагоги й радять тим, хто пише тести, не зупинятися і подовгу не роздумувати над одним питанням. Краще пройти тест до кінця, а згодом повернутися до того, де над відповіддю ще треба подумати. Інакше є ризик не встигнути виконати усі завдання.

Слово «тест» походить від англійського test і означає «випробовування», а коріння тестування (тобто перевірки на придатність до певних функцій) губляться в глибині тисячоліть.

Оцінювати знання учнів почали ще у Єзуїтських школах у 16-17 століттях. Перша така система оцінок виникла в Німеччині і складалася з трьох балів, а учні ділилися на кращих, середніх і гірших. Найвища оцінка була – одиниця. Така система збереглася досі у школах Угорщини, Німеччини.

Першу систему тестування на теренах України (СРСР) випробували у 1926 році. За основу взяли американські зразки тестів. А зовнішнє незалежне оцінювання у такому вигляді, як ми його знаємо тепер, бере початок у 1993-му. Тоді в Україні вперше провели експеримент – тестування в декількох школах. Та він провалився. З кожним роком тести удосконалювалися, і з 2007-го вони стали обов’язковим іспитом. Відтоді вступити до ВНЗ без ЗНО уже неможливо.

У 2013-му пройти зовнішнє незалежне тестування зареєструвалося 322 тисячі абітурієнтів. Шестеро з них склали тести на найвищі бали, тобто отримали 200 балів із трьох предметів.