Сьогодні мало хто знає, чому в лютому всього 28 днів. Ще зовсім недавно існувало 30 лютого. Зокрема, 1929 року в СРСР було введено радянський революційний календар, де кожен місяць мав 30 днів. 5 або 6 днів, що залишалися, оголосили так званими «безмісячними канікулами». Тож у Радянському Союзі в 1930 й 1931 роках було 30 лютого.

У першому римському календарі рік був набагато коротший нинішнього і складався всього з десяти місяців. Лютого не було. За часів Юлія Цезаря створили нову календарну систему, що більше відповідала положенням Сонця і Місяця щодо Землі в різні моменти року. Цей календар був складений єгипетськими астрономами і офіційно введений на території Римської імперії з 45 року до нашої ери. На честь імператора він став називатися «юліанським».

Згідно з ним вводилося поняття високосних років. У звичайний рік лютий складався з двадцяти дев’яти днів, а у високосний – з тридцяти. Крім зміни в кількості днів, у календарі були змінені і назви деяких місяців. Зокрема, липень, що раніше називався просто «п’ятим», був перейменований на честь Юлія Цезаря, який народився в цьому місяці.

Спадкоємець Цезаря Октавіан Август нібито також захотів увічнити своє ім’я в літочисленні. У 8 році до нашої ери римський Сенат виніс пропозицію назвати на честь правителя місяць, що мав назву «шостий». Він став називатися серпнем (рос. – август). Але імператор не міг стерпіти, що «його» місяць на день коротший за місяць його попередника. І вже власним указом він додає до августа-серпня ще один – тридцять перший день. Так у лютого відібрали ще один день.

Однак назву місяць зберіг – «фебруаріс», від «фебруарі» – очищати. Так його називали, бо колись, напередодні весни, цього місяця римляни проходили обряд очищення – примирення людей з богами. І дотепер багатьма європейськими мовами цей місяць так зветься – «фебруарі».

За матеріалами vgolos.com.ua